Згідно з румунським законодавством, шлюб між чоловіком і жінкою укладається за їхньою особистою та вільною згодою. Крім того, подружжя також має відповідати таким умовам:

Мінімальний вік для одруження

Людям, які одружуються, має бути не менше 18 років.

Як виняток з поважних причин одружитися може неповнолітній, який досяг 16-річного віку. У цьому випадку потрібен медичний висновок, а також згода його батьків або, залежно від обставин, опікуна та дозвіл опікунського суду.

Якщо один із батьків відмовляється дати згоду на укладення шлюбу, рішення з цього питання приймає опікунський суд з урахуванням найкращих інтересів дитини.

Моногамія

Заборонено одружуватися, якщо ви вже одружені (багатоженство).

Шлюб між родичами

Забороняються шлюби між родичами прямої лінії, а також між родичами по бічній лінії до четвертого ступеня спорідненості включно. Спорідненістю вважається, коли кілька людей мають спільного предка. Ступінь спорідненості визначається так:

• по прямій лінії, виходячи з числа народжень: так, діти та батьки є родичами першого ступеня спорідненості, онуки, дідусі та бабусі - родичами другого ступеня спорідненості;

• у бічній лінії по числу поколінь, висхідних від одного з родичів до спільного предка та низхідних від нього до іншого родича; таким чином, брати та сестри є родичами другого ступеня, дядьки чи тітки, а племінники чи племінниці є родичами третього ступеня, двоюрідні брати та сестри є родичами четвертого ступеня.

Як виняток, з вагомих причин, укладення шлюбу між бічними родичами до четвертого ступеня спорідненості може бути дозволено опікунським судом на підставі спеціального медичного висновку, виданого з цього приводу.

Забороняється шлюб між особами, які стали родичами внаслідок усиновлення, а також між особами, які втратили родинні зв'язки після усиновлення (з їхніми природними родичами).

Особа, яка перебуває під забороною

До особи може бути застосовано спеціальний захід за рішенням суду, якщо встановлено, що вона особисто не здатна захищати свої інтереси у звичайних умовах.

Особа, яка користується юридичною консультацією або спеціальною опікою, заздалегідь повідомляє у письмовій формі опікуна, під захистом якого вона знаходиться, про намір подати заяву про укладання шлюбу, причому останній має право заперечувати укладення шлюбу відповідно до закону. У разі формулювання заперечення інспектор цивільного стану негайно повідомляє про це опікунський суд, який ухвалює рішення про обґрунтованість заперечення.

Шлюб між опікуном та особою, яка перебуває під його захистом, заборонена.

Шлюб між особами однієї статі

У Румунії заборонено шлюби між особами однієї статі, а шлюби між особами однієї статі, укладені за кордоном румунськими громадянами або іноземними громадянами, у Румунії не визнаються.

Громадянські партнерства між особами протилежної чи однієї статі, укладені за кордоном чи румунськими громадянами, чи іноземними громадянами, не визнаються в Румунії.

На думку Конституційного суду, ці заборони є конституційними тією мірою, якою вони допускають надання права проживання на території румунської держави на умовах, передбачених європейським законодавством, подружжю – громадянам держав-членів Європейського Союзу та/або громадянам третіх країн – від одностатевих шлюбів, укладених у державі-члені Європейського Союзу.

КРОК 1 - Заява про укладання шлюбу

Перед укладенням шлюбу подружжя має подати заяву про укладення шлюбу до мерії за місцем проживання одного з майбутніх подружжя. Як виняток шлюб може бути укладений у мерії, відмінної від тієї, що знаходиться за місцем проживання, зі схвалення мера міста, в якому має відбутися шлюб.

У заяві про укладення шлюбу майбутнє подружжя вказує на відсутність юридичних перешкод для вступу в шлюб і вказує прізвище, яке вони носитимуть під час шлюбу, а також обраний режим шлюбних відносин.

Щодо прізвища подружжя має можливість:

• кожен зберігає ім'я, яке вони мали до шлюбу,

• обидва приймають прізвище одного з подружжя,

• використовується комбінація їхніх прізвищ.

У разі встановлення майбутнім подружжям іншого режиму шлюбного союзу, відмінного від режиму правової спільноти, вони представляють ксерокопію шлюбного договору, засвідчену нотаріусом. Шлюбний договір може бути укладений до шлюбу, у цьому випадку він набирає чинності лише з дня укладання шлюбу. Шлюбний договір може бути укладений і під час шлюбу, і в цьому випадку він набирає чинності з дня його укладання. Після закінчення не менше одного року з дня укладення шлюбу подружжя може за своїм бажанням замінити існуючий шлюбний режим іншим шлюбним режимом або змінити його, дотримуючись тих самих умов, що і при укладенні шлюбного договору.

КРОК 2 - Укладання шлюбу

Шлюб буде укладено починаючи з 11-го дня після подання заяви про одруження, але не пізніше 30-го дня.

Шлюб укладається, як правило, у штаб-квартирі Державної служби особових справ місцевого співтовариства (SPCLEP) муніципалітету, у територіальній юрисдикції якого знаходиться місце проживання одного з майбутніх подружжя, або, залежно від обставин, у спеціально відведеному для цієї мети місці, встановленому мером цього міста.

Як виняток він також може бути укладений поза приміщеннями, в таких місцях, як сквери, парки, музеї, пляжі та інші відкриті місця, за бажанням майбутнього подружжя за згодою мера.

Шлюб також може бути укладений у штаб-квартирі іншого місцевого реєстру особистих записів або, залежно від обставин, у ратуші, яка відрізняється від тієї, в територіальній юрисдикції якої проживає або має місце проживання майбутнє подружжя, зі схвалення мера населеного пункту, де укладено шлюб.

Крім заяви про шлюб, необхідні такі оригінали документів:

• Документ, що посвідчує особу: посвідчення особи, тимчасове посвідчення особи або паспорт громадянина Румунії, який проживає за кордоном.

• Свідоцтво про народження

• Медична довідка про стан здоров'я людини (шлюбна довідка), видана лікарем, в якій має бути чітко зазначено, що людина може або не може одружитися. Ця довідка дійсна протягом 14 календарних днів з дати видачі,

• Документи, що стосуються розірвання будь-якого попереднього шлюбу, якщо застосовується як в оригіналі, так і в копіях або засвідчені в органах цивільного стану;

Загальні умови

Шлюб може бути укладений у штаб-квартирі дипломатичного представництва (посольства) або румунського консульства, акредитованого для виконання консульських функцій у державі, де хоча б одне з майбутніх подружжя має постійне місце проживання або проживає.

Шлюб може бути укладений у дипломатичному представництві/консульській установі тільки в тому випадку, якщо майбутнє подружжя досягло віку 18 років і жоден з них не має громадянства держави, в якій акредитовано дипломатичне представництво/консульську установу.

Посольства та консульства Румунії за кордоном можуть оформити шлюб між двома румунськими громадянами, якщо це не заборонено законодавством відповідної держави. Є країни, які не визнають шлюби, укладені в іноземних посольствах чи консульствах, та забороняють такі формальності.

Шлюб, укладений у румунському посольстві чи консульстві, регулюється умовами, передбаченими румунським законодавством, якщо інше не передбачено законодавством відповідної держави.

Посольства та консульства Румунії можуть надати додаткову інформацію залежно від місцевої практики.

Щодо прізвища подружжя має можливість:

• кожен зберігає ім'я, яке вони мали до шлюбу,

• обидва приймають прізвище одного з подружжя,

• використовується комбінація їхніх прізвищ.

  Необхідний документ:

• свідоцтво про шлюб (видається консульством);

• підтвердження місця проживання або проживання за кордоном , в межах консульської юрисдикції дипломатичного представництва/консульства (принаймні одного з майбутніх подружжя);

• документи, що засвідчують особу майбутнього подружжя (посвідчення особи або паспорт), в оригіналі, дійсні як на дату подання декларації, так і на дату одруження;

• документи, що засвідчують особу двох свідків (посвідчення особи чи паспорт), в оригіналі протягом строку дії;

• свідоцтва про народження майбутнього подружжя в оригіналі;

• медичні довідки про стан здоров'я (шлюбні довідки). Шлюбні медичні довідки, видані за кордоном, повинні бути перекладені румунською мовою та легалізовані.

• Заява подружжя під присягою, що підтверджує, що вони ще не зареєстрували шлюб в іншому посольстві, консульстві або іншому румунському органі;

• Якщо один із майбутніх подружжя раніше був одружений, свідоцтво про розірвання шлюбу/свідоцтво про смерть колишнього чоловіка або аналогічний документ, що підтверджує припинення попереднього шлюбу;

• Завірена заява подружжя про застосовне право подружнього режиму. Якщо подружжя обирає окрему власність або звичайний громадський режим, подання справжньої угоди, завіреної нотаріусом у Румунії, є обов'язковим.

Шлюб може бути зареєстрований лише після 10-денного очікування з моменту реєстрації заяви у посольстві або консульстві Румунії.

Після церемонії одруження посольство або консульство Румунії видає подружжю румунське свідоцтво про шлюб на підставі підпису подружжя та свідків у реєстрах актів цивільного стану.

Документи, що подаються для укладення шлюбу, видані іноземною владою, повинні бути перекладені румунською мовою та завірені посольством або консульством Румунії.

Дізнатися більше про процедуру, яку необхідно пройти, а також записатись на реєстрацію шлюбу можна тут .

КРОК 1 - Заява про шлюб

Перед укладенням шлюбу подружжя подає заяву про укладення шлюбу в мерію за місцем проживання одного з майбутніх подружжя. Як виняток шлюб може бути укладений у мерії, відмінної від тієї, що знаходиться за місцем проживання, зі схвалення мера міста, в якому має відбутися шлюб.

У заяві про укладення шлюбу майбутнє подружжя вказує на відсутність юридичних перешкод для вступу в шлюб і вказує прізвище, яке вони носитимуть під час шлюбу, а також обраний режим шлюбних відносин.

Щодо прізвища подружжя має можливість:

• кожен зберігає ім'я, яке вони мали до шлюбу,

• обидва приймають прізвище одного з подружжя,

• використовувати комбінацію їхніх прізвищ.

У разі встановлення майбутнім подружжям іншого режиму шлюбного союзу, відмінного від режиму правової спільноти, вони представляють ксерокопію шлюбного договору, засвідчену нотаріусом. Шлюбний договір може бути укладений до шлюбу, у цьому випадку він набирає чинності лише з дня укладання шлюбу. Шлюбний договір може бути укладений і під час шлюбу, і в цьому випадку він набирає чинності з дня його укладання. Після закінчення не менше одного року з дня укладення шлюбу подружжя може за своїм бажанням замінити існуючий шлюбний режим іншим шлюбним режимом або змінити його, дотримуючись тих самих умов, що і при укладенні шлюбного договору.

КРОК 2 - Укладання шлюбу

Шлюб буде укладено починаючи з 11-го дня після подання заяви про одруження, але не пізніше 30-го дня.

Шлюб укладається, як правило, у штаб-квартирі Державної служби особових справ місцевого співтовариства (SPCLEP) муніципалітету, в територіальній юрисдикції якого знаходиться місце проживання одного з майбутніх подружжя, або, залежно від обставин, проживають або мають місце проживання зі схвалення мера місцевості, де укладено шлюб.

Як виняток він також може бути укладений поза приміщеннями, в таких місцях, як сквери, парки, музеї, пляжі та інші відкриті місця, за бажанням майбутнього подружжя за згодою мера.

Шлюб також може бути укладений у штаб-квартирі іншого місцевого реєстру особистих записів або, залежно від обставин, у ратуші, відмінної від тієї, у територіальній юрисдикції якої проживає або має місце проживання майбутнє подружжя, зі схвалення мера населеного пункту, де укладено шлюб.

У разі іноземних громадян, які не володіють румунською мовою, під час укладання шлюбу обов'язкова присутність уповноваженого перекладача.

Крім заяви про шлюб, необхідні такі оригінали документів:

Для громадянина Румунії:

• Документ, що посвідчує особу: посвідчення особи, тимчасове посвідчення особи або паспорт громадянина Румунії, який проживає за кордоном.

• Свідоцтво про народження

• Медична довідка про стан здоров'я людини (шлюбна довідка), видана лікарем, в якій має бути чітко зазначено, що людина може або не може одружитися. Ця довідка дійсна протягом 14 календарних днів з дати видачі,

• Документи щодо розірвання будь-якого попереднього шлюбу, якщо застосовно.

Для іноземного громадянина:

• Документ, що засвідчує особу (для громадян Європейського Союзу) або паспорт (для громадян інших держав);

• Свідоцтво про народження , перекладене та легалізоване у нотаріальній конторі Румунії;

• Доказ, виданий/завірений дипломатичними представництвами/консульськими установами, акредитованими в Румунії, з якого можна зробити висновок, що іноземний громадянин відповідає умовам, які вимагають його національним законодавством, і немає жодних перешкод для укладення шлюбу в Румунії;

• Документ, що засвідчує проживання громадянина за кордоном, або нотаріальну заяву у Румунії про проживання у країні походження;

• Документи щодо розірвання будь-якого попереднього шлюбу, якщо застосовно.

Увага ! Залежно від того, в якій державі видано документи майбутнього чоловіка чи дружини (іноземного громадянина), вам потрібно буде виконати деякі додаткові формальності:

1. Документи, видані державами-членами ЄС, звільняються від апостилю чи будь-яких інших формальностей легалізації.

2. Якщо переклад на румунську мову виконано уповноваженим перекладачем однієї з держав, з якими Румунія уклала договори/конвенції/угоди про судову допомогу, документ більше не потребує додаткової легалізації/апостилювання. Держави, з якими Румунія уклала такі угоди:

• Албанія

• Австрія

• Бельгія - на практиці може знадобитися апостиль

• Боснія і Герцеговина

• Хорватія

• Сербія

• Словенія

• Північна Македонія

• Чорногорія

• Болгарія - на практиці може знадобитися апостиль

• Чеська Республіка

• Словаччина

• Молдова

• Монголія

• Польща

• Російська Федерація

• Україна

• Угорщина

• Куба

• Північна Корея

• Китай - потрібна надмірна легалізація, за винятком провінцій Макао та Гонконг, де потрібен апостиль.

• Франція

3. Багатомовна виписка про народження, видана відповідно до Конвенції № 16 Міжнародної комісії з цивільного стану про видачу багатомовних виписок з документів про громадянський стан, підписану у Відні 8 вересня 1976 р., звільняється від перекладу та легалізації (форма A-CIEC).

4. У разі документів, виданих іншими державами, документ необхідно буде апостилювати чи додатково легалізувати.

Загальний стан

Шлюб може бути укладений у штаб-квартирі дипломатичного представництва (посольства) або румунського консульства, акредитованого для виконання консульських функцій у державі, де хоча б один з майбутніх подружжя має постійне місце проживання або проживає.

Шлюб може бути укладений у дипломатичному представництві/консульській установі тільки в тому випадку, якщо майбутнє подружжя досягло віку 18 років і жоден з них не має громадянства держави, в якій акредитовано дипломатичне представництво/консульську установу. Наприклад, громадянин Румунії та громадянин Франції не зможуть укласти шлюб у посольстві Румунії у Франції, але громадянин Румунії та громадянин Алжиру зможуть укласти шлюб в тому самому посольстві.

Посольства та консульства Румунії за кордоном можуть оформити шлюб між двома румунськими громадянами, якщо це не заборонено законодавством відповідної держави. Є країни, які не визнають шлюби, укладені в іноземних посольствах чи консульствах, та забороняють такі формальності.

Шлюб, укладений у румунському посольстві чи консульстві, регулюється умовами, передбаченими румунським законодавством, якщо інше не передбачено законодавством відповідної держави.

Посольства та консульства Румунії можуть надати додаткову інформацію залежно від місцевої практики.

Щодо прізвища подружжя має можливість:

• кожен зберігає ім'я, яке вони мали до шлюбу,

• обидва приймають прізвище одного з подружжя,

• використовувати комбінацію їхніх прізвищ.

  Необхідні документи

• заява про шлюб;

• підтвердження проживання чи постійного місця проживання румунського громадянина у межах консульської юрисдикції дипломатичного представництва/консульства;

• документи, що засвідчують особу майбутнього подружжя (посвідчення особи або паспорт), в оригіналі, дійсні як на дату подання декларації, так і на дату одруження;

• документи, що засвідчують особу двох свідків (посвідчення особи чи паспорт), в оригіналі протягом строку дії;

• свідоцтво про народження громадянина Румунії у оригіналі;

• свідоцтво про народження іноземного громадянина в оригіналі та його легалізований переклад румунською мовою;

• медичні довідки про стан здоров'я (шлюбні довідки);

• Якщо у майбутнього чоловіка, громадянина Румунії, був попередній шлюб, який був розірваний в Румунії внаслідок розлучення або розірваний у зв'язку зі смертю, разом із заявою про укладення шлюбу мають бути подані оригінали підтверджуючих документів (якщо застосовно, вирок про розірвання шлюбу/ свідоцтво про смерть/свідоцтво про народження або одруження з анотацією). Якщо румунський громадянин розлучився за кордоном або шлюб розірваний через смерть іншого чоловіка за кордоном, він/вона має пред'явити свідоцтво про народження або шлюб із цією відміткою, зареєстроване компетентними органами в Румунії.

• якщо у майбутнього чоловіка, іноземного громадянина, був попередній шлюб , розірваний внаслідок розлучення або розірваний у зв'язку зі смертю, до висновку додаються підтверджуючі документи (вирок про розірвання шлюбу/свідоцтво про смерть) та їх легалізований переказ;

• Завірена заява подружжя про застосовне право подружнього режиму. Якщо подружжя обирає окрему власність або звичайний громадський режим, подання справжньої угоди, завіреної нотаріусом у Румунії, є обов'язковим.

• якщо чоловік, іноземний громадянин, має громадянство або є вихідцем із країни, законодавство якої допускає полігамію, він під свою відповідальність дає заяву про те, що він не перебуває одночасно у шлюбі з іншою особою;

• завірена заява, з якої можна зробити висновок про те, що чоловікові-іноземному громадянину не відомі будь-які причини правового характеру, що перешкоджають укладенню шлюбу перед компетентною румунською владою;

• Документ, виданий дипломатичним представництвом або консульською установою країни громадянства чоловіка-іноземця, що підтверджує, що він/вона відповідає вимогам, передбаченим їх національним законодавством, і що немає жодних перешкод для укладення шлюбу в штаб-квартирі румунського дипломатичного представництва або консульства.

У разі іноземних громадян, які не володіють румунською мовою, під час укладання шлюбу обов'язкова присутність уповноваженого перекладача.

Увага! Залежно від того, в якій державі видано документи майбутнього чоловіка (іноземного громадянина), вам потрібно буде виконати деякі додаткові формальності:

1. Документи, видані державами-членами ЄС, звільняються від апостилю чи будь-яких інших формальностей легалізації.

2. Якщо переклад на румунську мову виконано уповноваженим перекладачем однієї з держав, з якими Румунія уклала договори/конвенції/угоди про судову допомогу, документ більше не потребує додаткової легалізації/апостилювання. Держави, з якими Румунія уклала такі угоди:

• Албанія

• Австрія

• Бельгія - на практиці може знадобитися апостиль

• Боснія і Герцеговина

• Хорватія

• Сербія

• Словенія

• Північна Македонія

• Чорногорія

• Болгарія - на практиці може знадобитися апостиль

• Чеська Республіка

• Словаччина

• Молдова

• Монголія

• Польща

• Російська Федерація

• Україна

• Угорщина

• Куба

• Північна Корея

• Китай - потрібна надмірна легалізація, за винятком провінцій Макао та Гонконг, де потрібен апостиль.

• Франція

3. Багатомовна виписка про народження, видана відповідно до Конвенції № 16 Міжнародної комісії з цивільного стану про видачу багатомовних виписок з документів про громадянський стан, підписану у Відні 8 вересня 1976 р., звільняється від перекладу та легалізації (форма A-CIEC).

4. У разі документів, виданих іншими державами, документ необхідно буде апостилювати чи додатково легалізувати.

КРОК 1 - Заява про шлюб

Перед укладенням шлюбу подружжя подає заяву про укладення шлюбу в мерію за місцем проживання одного з майбутніх подружжя. Як виняток шлюб може бути укладений у мерії, відмінної від тієї, що знаходиться за місцем проживання, зі схвалення мера міста, в якому має відбутися шлюб.

У заяві про укладення шлюбу майбутнє подружжя вказує на відсутність юридичних перешкод для вступу в шлюб і вказує прізвище, яке вони носитимуть під час шлюбу, а також обраний режим шлюбних відносин.

Щодо прізвища подружжя має можливість:

• кожен зберігає ім'я, яке вони мали до шлюбу,

• обидва приймають прізвище одного з подружжя,

• використовувати комбінацію їхніх прізвищ.

У разі встановлення майбутнім подружжям іншого режиму шлюбного союзу, відмінного від режиму правової спільноти, вони представляють ксерокопію шлюбного договору, засвідчену нотаріусом. Шлюбний договір може бути укладений до шлюбу, у цьому випадку він набирає чинності лише з дня укладання шлюбу. Шлюбний договір може бути укладений і під час шлюбу, і в цьому випадку він набирає чинності з дня його укладання. Після закінчення не менше одного року з дня укладення шлюбу подружжя може за своїм бажанням замінити існуючий шлюбний режим іншим шлюбним режимом або змінити його, дотримуючись тих самих умов, що і при укладенні шлюбного договору.

КРОК 2 - Укладання шлюбу

Шлюб буде укладено починаючи з 11-го дня після подання заяви про одруження, але не пізніше 30-го дня.

Шлюб укладається, як правило, у штаб-квартирі Державної служби особових справ місцевого співтовариства (SPCLEP) муніципалітету, в територіальній юрисдикції якого знаходиться місце проживання одного з майбутніх подружжя, або, залежно від обставин, проживають або мають місце проживання зі схвалення мера місцевості, де укладено шлюб.

Як виняток він також може бути укладений поза приміщеннями, в таких місцях, як сквери, парки, музеї, пляжі та інші відкриті місця, за бажанням майбутнього подружжя за згодою мера.

Шлюб також може бути укладений у штаб-квартирі іншого місцевого реєстру особистих записів або, залежно від обставин, у ратуші, відмінної від тієї, у територіальній юрисдикції якої проживає або має місце проживання майбутнє подружжя, зі схвалення мера населеного пункту, де укладено шлюб.

У разі іноземних громадян, які не володіють румунською мовою, під час укладання шлюбу обов'язкова присутність уповноваженого перекладача.

Крім заяви про шлюб, необхідні такі оригінали документів:

Для громадянина Румунії:

• Документ, що посвідчує особу: посвідчення особи, тимчасове посвідчення особи або паспорт громадянина Румунії, який проживає за кордоном.

• Свідоцтво про народження

• Медична довідка про стан здоров'я людини (шлюбна довідка), видана лікарем, в якій має бути чітко зазначено, що людина може або не може одружитися. Ця довідка дійсна протягом 14 календарних днів з дати видачі,

• Документи щодо розірвання будь-якого попереднього шлюбу, якщо застосовно.

Для іноземного громадянина:

• Документ, що засвідчує особу (для громадян Європейського Союзу) або паспорт (для громадян інших держав);

• Свідоцтво про народження , перекладене та легалізоване у нотаріальній конторі Румунії;

• Доказ, виданий/завірений дипломатичними представництвами/консульськими установами, акредитованими в Румунії, з якого можна зробити висновок, що іноземний громадянин відповідає умовам, які вимагають його національним законодавством, і немає жодних перешкод для укладення шлюбу в Румунії;

• Документ, що засвідчує проживання громадянина за кордоном, або нотаріальну заяву у Румунії про проживання у країні походження;

• Документи щодо розірвання будь-якого попереднього шлюбу, якщо застосовно.

Увага ! Залежно від того, в якій державі видано документи майбутнього чоловіка чи дружини (іноземного громадянина), вам потрібно буде виконати деякі додаткові формальності:

1. Документи, видані державами-членами ЄС, звільняються від апостилю чи будь-яких інших формальностей легалізації.

2. Якщо переклад на румунську мову виконано уповноваженим перекладачем однієї з держав, з якими Румунія уклала договори/конвенції/угоди про судову допомогу, документ більше не потребує додаткової легалізації/апостилювання. Держави, з якими Румунія уклала такі угоди:

• Албанія

• Австрія

• Бельгія - на практиці може знадобитися апостиль

• Боснія і Герцеговина

• Хорватія

• Сербія

• Словенія

• Північна Македонія

• Чорногорія

• Болгарія - на практиці може знадобитися апостиль

• Чеська Республіка

• Словаччина

• Молдова

• Монголія

• Польща

• Російська Федерація

• Україна

• Угорщина

• Куба

• Північна Корея

• Китай - потрібна надмірна легалізація, за винятком провінцій Макао та Гонконг, де потрібен апостиль.

• Франція

3. Багатомовна виписка про народження, видана відповідно до Конвенції № 16 Міжнародної комісії з цивільного стану про видачу багатомовних виписок з документів про громадянський стан, підписану у Відні 8 вересня 1976 р., звільняється від перекладу та легалізації (форма A-CIEC).

4. У разі документів, виданих іншими державами, документ необхідно буде апостилювати чи додатково легалізувати.

PAS 1 - Declarația de căsătorie

Înainte de oficierea căsătoriei, trebuie să faceți  o declaraţie de căsătorie la primăria locului de domiciliu sau de reşedinţă al unuia dintre voi. Prin excepție, căsătoria poate fi oficiată și la o altă primărie decât cea de domiciliu sau de reședință, cu aprobarea primarului localității unde urmează să fie oficiată. 

În declaraţia de căsătorie, veți arăta că nu există niciun impediment legal la căsătorie şi veți menţiona numele de familie pe care îl veți  în timpul căsătoriei, precum şi regimul matrimonial ales. 

În ce privește numele, aveți posibilitatea: 

• să păstrați fiecare numele pe care l-ați avut înainte de căsătorie,  

• să luați amândoi numele unuia dintre soţi,  

• să purtați numele voastre lor reunite.

În ceea ce privește regimul matrimonial, comunitatea legală se aplică automat în cazul în care nu alegeți un alt regim. Comunitatea legală presupune că toate bunurile dobândite în timpul căsătoriei de către oricare dintre soţi sunt, de la data dobândirii lor, bunuri comune ale voastre.

În situaţia în care decideți să alegeți un alt regim matrimonial decât cel al comunităţii legale, veți prezenta o copie a convenţiei matrimoniale, autentificată de către notarul public. Convenţia matrimonială poate fi încheiată înainte de căsătorie sau în timpul căsătoriei, caz în care produce efecte de la data încheierii ei.

După cel puţin un an de la data căsătoriei, puteți, ori de câte ori doriți, să înlocuiți  regimul matrimonial existent cu un alt regim matrimonial ori să îl modificați, cu respectarea acelorași condiţii ca la încheierea convenției matrimoniale. 

PAS 2 - Oficierea căsătoriei

Căsătoria va fi oficiată începând cu a 11-a zi de la depunerea declarației de căsătorie, dar nu mai târziu de a 30-a zi.

Căsătoria este oficiată de regulă, la sediul Serviciului Public Comunitar Local de Evidenţă a Persoanelor (SPCLEP) al primăriei în a cărei rază de competenţă teritorială îşi are domiciliul ori reşedinţa unul dintre voi  sau, după caz, la un sediu destinat acestui scop, stabilit de primarul localității respective.

Prin excepție, poate fi oficiată și în afara sediului, în locuri precum grădinile publice, parcuri, muzee, plaje şi alte locuri în aer liber, la cererea viitorilor soţi, cu aprobarea primarului.

Căsătoria se mai poate oficia și la sediul unui alt serviciu public comunitar local de evidenţă a persoanelor sau, după caz, la o altă primărie decât cea în a cărei rază teritorială aveți domiciliul sau reşedinţa unul dintre voi , cu aprobarea primarului localității unde se încheie căsătoria.

În cazul cetăţenilor străini care nu cunosc limba română, la oficierea căsătoriei este obligatorie prezenţa unui interpret autorizat.

Pe lângă declarație de căsătorie, sunt necesare următoarele documente în original:

Pentru cetățeanul român:

• Actul de identitate: buletin, carte de identitate provizorie sau pașaport pentru cetățeanul român care are domiciliul în străinătate;

• Certificatul de naştere;

• Certificatul medical privind starea sănătăţii (numit certificat medical prenupțial) eliberat de către un medic, pe baza rezultatul unor analize de sânge (pentru depistarea infecției cu HIV sau sifilis) și a unei radiografii pulmonare (pentru depistarea tuberculozei). Certificatul trebuie să conțină mențiunea că vă puteți căsători și este valabil 14 zile calendaristice de la data emiterii; 

• Dacă a mai fost căsătorit(ă), certificatul de divorț / certificatul de deces al fostului soț sau alt document similar prin care se atestă finalizarea căsătoriei.

Pentru cetățeanul străin:

• Act de identitate (pentru cetățenii Uniunii Europene) sau pașaport (pentru cetățenii altor state);

• Certificat de naștere, tradus și legalizat la un birou notarial din România;

• Dovada eliberată / autentificată de misiunile diplomatice / oficiile consulare acreditate în România din care să rezulte că cetăţeanul străin îndeplineşte condiţiile cerute de legea sa naţională şi nu există impedimente pentru încheierea căsătoriei în România;

• Un document care să ateste domiciliul din străinătate al cetăţeanului sau declaraţie pe propria răspundere dată la un birou notarial din România privind domiciliul din ţara de origine;

• Certificatul medical privind starea sănătăţii (numit certificat medical prenupțial) eliberat de către un medic, pe baza rezultatul unor analize de sânge (pentru depistarea infecției cu HIV sau sifilis) și a unei radiografii pulmonare (pentru depistarea tuberculozei). Certificatul trebuie să conțină mențiunea că vă puteți căsători și este valabil 14 zile calendaristice de la data emiterii; 

• Dacă a mai fost căsătorit(ă), certificatul de divorț / certificatul de deces al fostului soț sau alt document similar prin care se atestă finalizarea căsătoriei.

ATENȚIE! În funcție de statul în care au fost eliberate actele viitorului soț, va trebui să mai respecți niște formalități: 

1. Documentele eliberate de statele membre ale UE sunt scutite de apostilare sau orice altă formalitate de legalizare. 

2. Dacă traducerea în limba română este efectuată de un traducător autorizat din unul din statele cu care România a încheiat tratate/convenţii/acorduri de asistenţă judiciară, documentul nu mai trebuie să fie supralegalizat/apostilat. Statele cu care România a încheiat astfel de acorduri sunt: 

• Albania

• Austria 

• Belgia - în practică, este posibil să fie solicitată apostilarea 

• Bosnia și Herțegovina

• Croația

• Serbia

• Slovenia

• Macedonia de Nord

• Muntenegru

• Bulgaria - în practică, e posibil să fie solicitată apostilarea

• Republica Cehă

• Republica Slovacă

• Republica Moldova

• Republica Mongolia

• Polonia

• Federația Rusă

• Ucraina

• Ungaria

• Cuba

• Coreea de Nord

• China - solicită supralegalizare, cu excepția provinciilor Macau și Hong Kong, unde este solicitată apostila

• Franța 

3. Extrasul multilingv de naştere eliberat în baza Convenţiei nr. 16 a Comisiei Internaţionale de Stare Civilă referitoare la eliberarea extraselor multilingve ale actelor de stare civilă, semnată la Viena la 8 septembrie 1976, este scutit de traducere şi legalizare (Formular A-CIEC).

4. În cazul documentelor emise de către alte state, documentul va trebui să fie apostilat sau supralegalizat. 

Condiții generale

Vă puteți căsători la sediul misiunii diplomatice a României (ambasadă sau oficiu consular)  acreditată să exercite funcţii consulare în statul în care îşi are domiciliul ori reşedinţa cel puțin unul dintre voi.

Căsătoria poate fi oficiată la misiunea diplomatică numai dacă ați împlinit vârsta de 18 ani şi dacă niciunul dintre voi nu deţine şi cetăţenia statului în care misiunea diplomatică este acreditată. De exemplu, un cetățean român și un cetățean francez nu se vor putea căsători la ambasada României în Franța, dar un cetățean român și un cetățean algerian se vor putea căsători la această ambasadă.

Ambasadele și consulatele României în străinătate pot oficia căsătoria doar dacă legislația statului respectiv nu interzice acest lucru. Sunt țări care nu recunosc căsătoriile încheiate la ambasadele sau consulatele străine și care interzic astfel de formalități.

Căsătoria oficiată la o ambasadă sau consulat român trebuie să respecte condițiile prevăzute de legea română, dacă legea statului respectiv nu prevede altfel.

La oficierea căsătoriei trebuie să fie prezenți și doi martori. 

Ambasadele și consulatele României sunt în măsură să ofere informații suplimentare, în funcție de practica locală.  Poți găsi lista completă a misiunilor diplomatice ale României aici.

În ce privește numele, aveți posibilitatea: 

• să păstrați fiecare numele pe care l-ați avut înainte de căsătorie,  

• să luați amândoi numele unuia dintre soţi,  

• să purtați numele voastre lor reunite.

În ceea ce privește regimul matrimonial, comunitatea legală se aplică automat în cazul în care nu alegeți un alt regim. Comunitatea legală presupune că toate bunurile dobândite în timpul căsătoriei de către oricare dintre soţi sunt, de la data dobândirii lor, bunuri comune ale voastre.

În situaţia în care decideți să alegeți un alt regim matrimonial decât cel al comunităţii legale, veți prezenta o copie a convenţiei matrimoniale, autentificată de către notarul public. Convenţia matrimonială poate fi încheiată înainte de căsătorie sau în timpul căsătoriei, caz în care produce efecte de la data încheierii ei.

După cel puţin un an de la data căsătoriei, puteți, ori de câte ori doriți, să înlocuiți regimul matrimonial existent cu un alt regim matrimonial ori să îl modificați, cu respectarea acelorași condiţii ca la încheierea convenției matrimoniale.

Documente necesare

• declaraţia de căsătorie;

• dovada domiciliului sau a reşedinţei cetăţeanului român în străinătate;

• actele voastre de identitate (carte de identitate sau paşaport), în original, aflate în termen de valabilitate atât la data depunerii declaraţiei, cât şi la data oficierii căsătoriei;

• actele de identitate ale celor doi martori (carte de identitate sau paşaport), în original, aflate în termen de valabilitate;

• certificatul de naştere al cetăţeanului român, în original;

• certificatul de naştere al cetăţeanului străin, în original, şi traducere legalizată în limba română;

• certificatele medicale privind starea sănătăţii (denumite certificate prenupţiale);

• dacă viitorul soţ, cetăţean român, a avut o căsătorie anterioară care a fost desfăcută în România prin divorţ sau a încetat prin decesul celuilalt soţ/soţie, la declaraţia de căsătorie se vor prezenta şi documentele justificative în original (după caz, sentinţa de divorţ, certificatul de deces sau certificatul de naştere sau de căsătorie cu menţiune). Dacă cetăţeanul român a divorţat în străinătate sau căsătoria a încetat prin decesul celuilalt soţ/soţie în străinătate, în mod obligatoriu va trebui să prezinte certificatul de naştere sau de căsătorie cu această menţiune înscrisă de autorităţile competente din România;

• dacă viitorul soţ, cetăţean străin, a avut o căsătorie anterioară care a fost desfăcută prin divorţ sau a încetat prin decesul celuilalt soţ/soţie, la declaraţia de căsătorie se vor anexa şi documentele justificative în original şi traducere legalizată (sentinţa de divorţ/certificat de deces);

• declaraţie autentificată din partea voastră  cu privire la legea aplicabilă regimului matrimonial. În cazul în care alegeți regimul matrimonial al separaţiei de bunuri sau al comunității convenţionale, este obligatorie prezentarea, în original, a convenţiei autentificată la un notar public din România;

• în cazul în care sunteți  cetăţean străin, aveți cetăţenia sau proveniți dintr-un stat a cărui legislaţie permite poligamia, veți da o declaraţie pe propria răspundere din care să rezulte că nu sunteți  căsătorit în acelaşi timp cu o altă persoană;

• declaraţia autentificată din care să rezulte că soţul cetăţean străin nu cunoaşte niciun motiv de natură legală care să împiedice oficierea căsătoriei;

• document eliberat de misiunea diplomatică sau oficiul consular a/al statului de cetăţenie al viitorului soţ, cetăţean străin, din care rezultă că acesta îndeplineşte condiţiile de fond cerute de legea sa naţională şi că nu există impedimente pentru încheierea căsătoriei la sediul misiunii diplomatice/oficiului consular a/al României.

Oficierea căsătoriei se poate face numai după trecerea unui termen de 10 zile de la data înregistrării cererii la ambasada sau consulatul român.

După oficierea căsătoriei, ambasada sau consulatul român vă va elibera certificatul de căsătorie românesc, pe baza semnăturilor voastre și ale martorilor în registrele de stare civilă.

Documentele depuse în vederea oficierii căsătoriei, care sunt emise de autorități străine, vor trebui traduse în limba română și certificate de ambasada sau consulatul român. 

În cazul cetăţenilor străini care nu cunosc limba română, la oficierea căsătoriei este obligatorie prezenţa unui interpret autorizat.

ATENȚIE! În funcție de statul în care au fost eliberate actele viitorului soț (cetățean străin), va trebui să mai respecți niște formalități: 

1. Documentele eliberate de statele membre ale UE sunt scutite de apostilare sau orice altă formalitate de legalizare. 

2. Dacă traducerea în limba română este efectuată de un traducător autorizat din unul din statele cu care România a încheiat tratate/convenţii/acorduri de asistenţă judiciară, documentul nu mai trebuie să fie supralegalizat/apostilat. Statele cu care România a încheiat astfel de acorduri sunt: 

• Albania

• Austria 

• Belgia - în practică, este posibil să fie solicitată apostilarea 

• Bosnia și Herțegovina

• Croația

• Serbia

• Slovenia

• Macedonia de Nord

• Muntenegru

• Bulgaria - în practică, e posibil să fie solicitată apostilarea

• Republica Cehă

• Republica Slovacă

• Republica Moldova

• Republica Mongolia

• Polonia

• Federația Rusă

• Ucraina

• Ungaria

• Cuba

• Coreea de Nord

• China - solicită supralegalizare, cu excepția provinciilor Macau și Hong Kong, unde este solicitată apostila

• Franța 

3. Extrasul multilingv de naştere eliberat în baza Convenţiei nr. 16 a Comisiei Internaţionale de Stare Civilă referitoare la eliberarea extraselor multilingve ale actelor de stare civilă, semnată la Viena la 8 septembrie 1976, este scutit de traducere şi legalizare (Formular A-CIEC).

4. În cazul documentelor emise de către alte state, documentul va trebui să fie apostilat sau supralegalizat. 

Poți afla mai multe informații despre procedura pe care trebuie să o urmezi, precum și să te programezi pentru înregistrarea căsătoriei aici. 

Ми одружуємося в Румунії

📌 КРОК 1 - Заява про шлюб

Перед укладенням шлюбу подружжя подає заяву про укладення шлюбу в мерію за місцем проживання одного з майбутніх подружжя. Як виняток шлюб може бути укладений у мерії, відмінної від тієї, що знаходиться за місцем проживання, зі схвалення мера міста, в якому має відбутися шлюб.

У заяві про укладення шлюбу майбутнє подружжя вказує на відсутність юридичних перешкод для вступу в шлюб і вказує прізвище, яке вони носитимуть під час шлюбу, а також обраний режим шлюбних відносин.

Щодо прізвища подружжя має можливість:

• кожен зберігає ім'я, яке вони мали до шлюбу,

• обидва приймають прізвище одного з подружжя,

• використовувати комбінацію їхніх прізвищ.

У разі встановлення майбутнім подружжям іншого режиму шлюбного союзу, відмінного від режиму правової спільноти, вони представляють ксерокопію шлюбного договору, засвідчену нотаріусом. Шлюбний договір може бути укладений до шлюбу, у цьому випадку він набирає чинності лише з дня укладання шлюбу. Шлюбний договір може бути укладений і під час шлюбу, і в цьому випадку він набирає чинності з дня його укладання. Після закінчення не менше одного року з дня укладення шлюбу подружжя може за своїм бажанням замінити існуючий шлюбний режим іншим шлюбним режимом або змінити його, дотримуючись тих самих умов, що і при укладенні шлюбного договору.

📌 КРОК 2 - Укладання шлюбу

Шлюб буде укладено починаючи з 11-го дня після подання заяви про одруження, але не пізніше 30-го дня.

Шлюб укладається, як правило, у штаб-квартирі Державної служби особових справ місцевого співтовариства (SPCLEP) муніципалітету, у територіальній юрисдикції якого знаходиться місце проживання або проживання одного з майбутніх подружжя, або, залежно від обставин, у спеціально відведеному для цієї мети місці, встановленому мером цього міста.

Як виняток він також може бути укладений поза приміщеннями, в таких місцях, як сквери, парки, музеї, пляжі та інші відкриті місця, за бажанням майбутнього подружжя за згодою мера.

Шлюб також може бути укладений у штаб-квартирі іншого місцевого реєстру особистих записів або, залежно від обставин, у ратуші, відмінної від тієї, у територіальній юрисдикції якої проживає або має місце проживання майбутнє подружжя, зі схвалення мера населеного пункту, де укладено шлюб.

У разі іноземних громадян, які не володіють румунською мовою, під час укладання шлюбу обов'язкова присутність уповноваженого перекладача.

Pe lângă declarație de căsătorie, sunt necesare următoarele documente in original:

📌 Для іноземного громадянина:

• документ, що засвідчує особу (для громадян Європейського Союзу) або паспорт (для громадян інших держав);

• Свідоцтво про народження , перекладене та легалізоване у нотаріальній конторі Румунії;

• Доказ, виданий/завірений дипломатичними представництвами/консульськими установами, акредитованими в Румунії, з якого можна зробити висновок, що іноземний громадянин відповідає умовам, які вимагають його національне законодавство, і немає жодних перешкод для укладення шлюбу в Румунії;

• Документ, що засвідчує проживання громадянина за кордоном, або нотаріальну заяву у Румунії про проживання у країні походження;

• Документи щодо розірвання будь-якого попереднього шлюбу, якщо застосовно.

📌 Увага !

Залежно від того, в якій державі видано документи одного з майбутніх подружжя (іноземного громадянина), вам потрібно буде виконати деякі додаткові формальності:

5. Документи, видані державами-членами ЄС, звільняються від апостилю чи будь-яких інших формальностей легалізації.

6. Якщо переклад на румунську мову виконано уповноваженим перекладачем однієї з держав, з якими Румунія уклала договори/конвенції/угоди про судову допомогу, документ більше не потребує додаткової легалізації/апостилювання. Держави, з якими Румунія уклала такі угоди:

3. Багатомовна виписка про народження, видана відповідно до Конвенції Міжнародної комісії з цивільного стану № 16 про видачу багатомовних виписок з документів про громадянський стан, підписана у Відні 8 вересня 1976 р., звільняється від перекладу та легалізації (форма A-CIEC). ).

4. У разі документів, виданих іншими державами, документ необхідно буде апостилювати чи додатково легалізувати.

Правовий режим спільної власності передбачає, що все майно, придбане під час шлюбу одним із подружжя, вважається з дати його придбання спільним майном подружжя. Наприклад, заробітна плата подружжя, доходи від інтелектуальної власності, нерухомості чи автомобілів, придбаних під час шлюбу, вважаються спільною власністю.

Як виняток також існують активи, які, хоч і придбані під час шлюбу, не вважаються спільним майном, а скоріше окремою власністю кожного з подружжя, наприклад:

• майно, отримане у спадок чи дар;

• активи особистого користування

• активи, призначені для виконання професії одного з подружжя.

Подружжя спільно управляє та використовують спільне майно і розпоряджається ним (наприклад, продають) однаковим чином.

Правова спільна власність застосовується, коли подружжя не вибирає інший режим подружжя.

Традиційна спільна власність має на увазі, що подружжя може вибирати, які активи та зобов'язання будуть вважатися загальними, незалежно від того, були вони придбані до або після шлюбу. Наприклад, майбутнє подружжя може вирішити, що майно, що належало одному з них, стає спільною власністю після укладення шлюбу або що певні борги чи доходи залишаються окремими.

Шлюбний договір про умовне сумісне майно має бути нотаріально посвідчений.

Поділ майна має на увазі, що кожен із подружжя зберігає майно, яким він володів до шлюбу, і стає єдиним власником майна, яке вони придбали індивідуально під час шлюбу.

Поділ майна має бути нотаріально посвідчений.

Подружжя вирішує всі питання, що стосуються їхнього шлюбу, взаємно.

Подружжя має використовувати заявлене спільне прізвище під час шлюбу. Якщо подружжя домовилося носити спільне ім'я під час шлюбу і заявило про це під час шлюбу, кожен із подружжя не може вимагати зміни цього імені в адміністративному порядку без згоди іншого чоловіка.

Подружжя зобов'язане одне одному повагою, вірністю та моральною підтримкою.

Подружжя зобов'язане надавати один одному взаємну матеріальну підтримку і робити свій внесок у витрати на укладення шлюбу, якщо інше не обумовлено в шлюбному договорі. Робота будь-якого з подружжя по дому або виховання дітей також є внеском у витрати на шлюб.

Жоден з подружжя не має права контролювати або цензурувати листування іншого (включаючи електронну), соціальні відносини або вибір професії.

Увага ! Якщо ваш партнер жорстоко поводиться з вами, б'є, ображає або іншим чином принижує вас, ви маєте право на захист від домашнього насильства! Дізнайтеся більше про домашнє насильство, його форми та інструменти, які можуть захистити вас тут .

Подружжя має жити разом. З поважних причин вони можуть ухвалити рішення жити окремо. Наприклад, подружжя може вирішити, що одному з них вигідніше працювати за кордоном або в іншому місці.

-

Жоден із подружжя не може продати сімейний будинок, навіть якщо він є його єдиним власником, без письмової згоди іншого чоловіка.

У разі смерті одного з подружжя закон захищає людину, що пережила, дозволяючи їй безоплатно проживати в майні, яке він ділив із померлим, якщо у нього немає іншого майна для переселення. Право на проживання припиняється при розподілі, але не раніше ніж через рік від дня відкриття спадщини.

-

În caz de deces al sülüli titular al contractului de chirie, contractul se continuăautomatic qu soțul supraviețuitor ca titular, în afară de cazul în care acesta renunță la el.

Якщо подружжя проживає в сімейному будинку на підставі договору найму, обидва вважаються наймачами, навіть якщо договір укладено власником лише з одним із них.

У разі смерті чоловіка, який є титульним орендарем за договором оренди, договір автоматично триває з людіною, що залишилася живою, як титульний орендар, якщо вона не відмовляється від нього.

Подружжя спільно управляє і користується спільним майном і розпоряджається (наприклад, продає) ним.

Зазвичай майно, придбане під час шлюбу одним із подружжя, з дати його придбання є спільним майном подружжя. Наприклад, заробітна плата подружжя, доходи від інтелектуальної власності, нерухомості чи автомобілів, придбаних під час шлюбу, вважаються спільною власністю.

Як виняток також існують активи, які, хоч і придбані під час шлюбу, не вважаються спільним майном, а скоріше окремою власністю кожного з подружжя, наприклад:

• майно, отримане у спадок чи дар;

• активи особистого користування

• активи, призначені для виконання професії одного з подружжя.

Жоден із подружжя не може відчужувати або обтяжувати земельну ділянку або будівлю, що входять до складу спільного майна, без письмової згоди іншого подружжя.

Подружжя несе солідарну відповідальність своїм спільним майном за:

- Витрати, понесені при управлінні будь-яким з їх загальних активів;

- зобов'язання, які вони уклали разом;

- зобов'язання, прийняті кожним із подружжя для виконання звичайних потреб шлюбу;

Подружжя може вирішити укласти шлюбний договір, щоб розділити свої активи та зобов'язання іншим чином.