📌 Скільки часу мені потрібне для реєстрації смерті?

Зазвичай про смерть людини необхідно оголосити протягом 3 днів із моменту її смерті.

Однак якщо констатація смерті відбулася пізніше, свідоцтво про смерть може бути складено лише за згодою прокуратури та із зазначенням у письмовій формі причин затримки.

📌 Який орган може надати мені свідоцтво про смерть?

Свідоцтво про смерть видає службовець реєстру актів цивільного стану в місцевій громадській службі персональних справ або в мерії муніципалітету міста/комуни, де сталася подія. Цим службовцем реєстрації актів цивільного стану зазвичай є мер або його уповноважений представник.

📌 Які документи мені потрібні для отримання свідоцтва про смерть?

Для видачі свідоцтва про смерть потрібні:

• медична довідка, що підтверджує смерть (документ, виданий лікарем, із зазначенням причини та дати смерті). Вона має бути складена за встановленим зразком, у якому мають бути зазначені реєстраційний номер, дата, підпис та друк лікаря, який проаналізував ситуацію, друк/штамп ЛПЗ, у якому має бути зафіксована причина смерті., без скорочень, пишеться великими літерами;

• усну заяву члена сім'ї, лікаря чи іншої особи, яка знає про смерть;

• свідоцтво про народження та свідоцтво про шлюб, якщо застосовно ;

• документ, що засвідчує особу померлого;

• військовий квиток або, залежно від обставин, свідоцтво про призов на військову службу померлого, якщо застосовується ;

• документ, що засвідчує особу декларанта.

Подання свідоцтва та заяви провадиться у присутності працівника РАГС, який потім видає свідоцтво про смерть.

У разі смерті внаслідок самогубства, нещасного випадку або інших насильницьких причин, а також у разі виявлення трупа, незалежно від того, чи він упізнаний чи ні, заява має бути зроблена протягом 48 годин. Термін обчислюється з моменту смерті чи виявлення трупа.

Якщо смерть настала внаслідок однієї з перерахованих вище причин, необхідно обов'язково повідомити поліцію або прокуратуру.

📌 Який орган може надати мені свідоцтво про смерть?

Свідоцтво про смерть видає службовець реєстру актів цивільного стану в місцевій громадській службі персональних справ або в мерії муніципалітету міста/комуни, де сталася подія. Цим службовцем реєстрації актів цивільного стану зазвичай є мер або його уповноважений представник.

📌 Які документи мені потрібні для отримання свідоцтва про смерть?

Для видачі свідоцтва про смерть потрібні:

• медична довідка, що підтверджує смерть (документ, виданий лікарем, із зазначенням причини та дати смерті). Вона має бути складена за встановленим зразком, у якому мають бути зазначені реєстраційний номер, дата, підпис та друк лікаря, який проаналізував ситуацію, друк/штамп ЛПЗ, у якому має бути зафіксована причина смерті. Без скорочень, пишеться великими літерами;

• доказ, виданий прокуратурою або поліцією , який показує, що один із цих органів був повідомлений про смерть;

• усну заяву члена сім'ї, лікаря чи іншої особи, яка знає про смерть;

• свідоцтво про народження та свідоцтво про шлюб, якщо застосовно ;

• документ, що засвідчує особу померлого;

• військовий квиток або, залежно від обставин, свідоцтво про призов на військову службу померлого, якщо застосовується ;

• Документ, що засвідчує особу декларанта.

Подання свідоцтва та заяви провадиться у присутності працівника РАГСу, який потім видає свідоцтво про смерть.

Якщо смерть не була заявлена та зареєстрована у встановлений законом строк о 48 годині, свідоцтво про смерть складається лише за згодою прокуратури, причому заява має бути написана із зазначенням причин затримки.

📌 Скільки часу мені потрібне для реєстрації смерті?

Зазвичай про смерть людини необхідно оголосити протягом 3 днів із моменту її смерті.

Однак якщо констатація смерті відбулася пізніше, свідоцтво про смерть може бути складено лише з дозволу прокуратури та із зазначенням у письмовій формі причин затримки.

📌 Який орган може надати мені свідоцтво про смерть?

Свідоцтво про смерть видається співробітником РАГСу місцевої громадської служби особистих записів або мерії муніципалітету у районі, де сталася подія. Співробітником РАГСу зазвичай є мер чи уповноважений представник.

📌 Які документи мені потрібні для отримання свідоцтва про смерть?

Для видачі свідоцтва про смерть потрібні:

• медична довідка, що підтверджує смерть (документ, виданий лікарем, із зазначенням причини та дати смерті). Вона має бути складена за встановленим зразком, у якому мають бути зазначені реєстраційний номер, дата, підпис та друк лікаря, який проаналізував ситуацію, друк/штамп ЛПЗ, у якому має бути зафіксована причина смерті. Без скорочень, пишеться великими літерами;

• усну заяву члена сім'ї, лікаря чи іншої особи, яка знає про смерть;

• свідоцтво про народження та свідоцтво про шлюб, якщо застосовно ;

• документ, що засвідчує особу померлого;

• посвідка на проживання на території Румунії або інші подібні документи;

• військовий квиток або, залежно від обставин, свідоцтво про призов на військову службу померлого, якщо застосовується ;

• документ, що засвідчує особу декларанта.

Подання свідоцтва та заяви здійснюється в присутності працівника РАГСу, який потім надає свідоцтво про смерть.
У випадку іноземних громадян, які мали посвідку на проживання (або подібний документ, що підтверджує їхнє перебування в Румунії), їхній документ буде надісланий службовцем реєстрації актів цивільного стану (мером тощо) до територіальної структури Генеральної інспекції імміграції, разом з випискою зі свідоцтва про смерть.

Як реєструється смерть у країні походження померлого?

Якщо іноземний громадянин помер на території Румунії, працівник РАГС, який склав акт, протягом 5 днів з моменту реєстрації надсилає витяг з відповідного акта до Головного управління обліку населення. Далі вони відправляють його до дипломатичного представництва чи консульства відповідної країни у Румунії.

У випадку, якщо країна походження має дипломатичні відносини з Румунією, але не має офісів у нашій країні, Головне управління обліку населення передає через Міністерство закордонних справ витяг із відповідного документа.

Як правило, щоб свідоцтво про смерть було визнано в інших країнах, його потрібно розшифрувати. За більш детальною інформацією про транскрипцію свідоцтва про смерть рекомендуємо звернутися до дипломатичного представництва (посольства чи консульства) країни походження померлого. Ви можете ознайомитись зі списком дипломатичних місій (посольств, консульств) Румунії тут.

У разі смерті внаслідок самогубства, нещасного випадку або інших насильницьких причин, а також у разі виявлення трупа, незалежно від того, чи він упізнаний чи ні, заява має бути зроблена протягом 48 годин. Термін обчислюється з моменту смерті чи виявлення трупа.

Якщо смерть настала внаслідок однієї з перерахованих вище причин, необхідно обов'язково повідомити поліцію або прокуратуру.

📌 Який орган може надати мені свідоцтво про смерть?

Свідоцтво про смерть видає працівник реєстру актів цивільного стану в місцевій громадській службі персональних справ або муніципалітет у місті/комуні, де сталася подія. Цим службовцем реєстрації актів цивільного стану зазвичай є мер або його уповноважений представник.

📌 Які документи мені потрібні для отримання свідоцтва про смерть?

Для видачі свідоцтва про смерть потрібні:

• медична довідка, що підтверджує смерть (документ, виданий лікарем, із зазначенням причини та дати смерті). Вона має бути складена за встановленим зразком, у якому мають бути зазначені реєстраційний номер, дата, підпис та друк лікаря, який проаналізував ситуацію, друк/штамп ЛПЗ, у якому має бути зафіксована причина смерті. Без скорочень, пишеться великими літерами;

• доказ, виданий прокуратурою або поліцією , який показує, що один із цих органів був повідомлений про смерть;

• усну заяву члена сім'ї, лікаря чи іншої особи, яка знає про смерть;

• свідоцтво про народження та свідоцтво про шлюб , якщо застосовно ;

• документ, що засвідчує особу померлого;

• посвідка на проживання на території Румунії або інші подібні документи;

• військовий квиток або, залежно від обставин, свідоцтво про призов на військову службу померлого, якщо застосовується ;

• документ, що засвідчує особу декларанта.

Подання свідоцтва та заяви проводиться у присутності працівника РАГСу, який потім надає свідоцтво про смерть.

Якщо смерть не була заявлена та зареєстрована у встановлений законом строк о 48 годині, свідоцтво про смерть складається лише за згодою прокуратури, причому заява має бути написана із зазначенням причин затримки.

Як реєструється смерть у країні походження померлого?

Якщо іноземний громадянин помер на території Румунії, співробітник РАГСу, який склав акт, протягом 5 днів з моменту реєстрації надсилає витяг з відповідного акта до Головного управління обліку населення. Далі вони відправляють його до дипломатичного представництва чи консульства відповідної країни у Румунії.

У випадку, якщо країна походження має дипломатичні відносини з Румунією, але не має офісів у нашій країні, Головне управління обліку населення передає через Міністерство закордонних справ витяг із відповідного документа.

Як правило, щоб свідоцтво про смерть було визнано в інших країнах, його потрібно розшифрувати. За більш детальною інформацією про транскрипцію свідоцтва про смерть рекомендуємо звернутися до дипломатичного представництва (посольства чи консульства) країни походження померлого. Ви можете ознайомитись зі списком дипломатичних місій (посольств, консульств) Румунії тут.

Документи реєстрації актів громадянського стану румунських громадян, складені іноземною владою, мають доказову силу в Румунії, лише якщо вони внесені до румунських регістрів цивільного стану.

Посольство або консульство Румунії може розшифрувати ваше свідоцтво про смерть, видане іноземною владою, якщо такі умови дотримуються:

1. Смерть була раніше зареєстрована владою штату, де вона сталася;

2. Місто/комуна де сталася смерть і де вона також була зареєстрована, знаходиться в консульському окрузі дипломатичного представництва або консульської установи Румунії, де було зроблено транскрипцію. Наприклад, якщо смерть сталася в Італії, ви не зможете піти до посольства Румунії у Франції, щоб зробити розшифровку свідоцтва про смерть.

Прохання про листування свідоцтва про смерть подає один із членів сім'ї або інша уповноважена особа.

📌 Вам знадобляться такі документи:

• свідоцтво про смерть або витяг зі свідоцтва про смерть, виданий іноземною владою, та легалізований переклад румунською мовою.

• свідоцтво про народження та свідоцтво про шлюб померлого, залежно від обставин;

• документ, що підтверджує румунське громадянство померлого ( румунський паспорт або румунське посвідчення особи );

• документ, що засвідчує особу особи, яка клопотає про реєстрацію свідоцтва про смерть;

• заява особи, яка заявила про смерть, або законного представника про відсутність іншої записаної чи відтвореної дії.

Більш детальну інформацію про процедуру, яку необхідно виконати, а також записати на транскрипцію свідоцтва про смерть ви можете тут .

⚠️ УВАГА!

Залежно від штату, де було видано свідоцтво про смерть, вам доведеться дотриматись деяких формальностей. Наприклад, вам може знадобитися надлегалізація документа (штамп за кордоном, зазвичай у Міністерстві закордонних справ цієї країни). Однак є винятки:

1. Документи, видані державами-членами ЄС, звільняються від апостилю чи інших формальностей легалізації.

2. Якщо переклад на румунську мову виконано уповноваженим перекладачем однієї з держав, з якою Румунія уклала договори/конвенції/угоди про юридичну допомогу, то документ більше не потребує надлегалізації/апостилювання.

Держави, з якими Румунія уклала такі угоди:

• Албанія

• Австрія

• Бельгія - на практиці може знадобитися апостиль

• Боснія і Герцеговина

• Хорватія

• Сербія

• Словенія

• Північна Македонія

• Чорногорія

• Болгарія - на практиці може знадобитися апостиль;

• Чеська Республіка

• Словацька Республіка

• Молдова

• Республіка Монголія

• Польща

• Російська Федерація

• Україна

• Угорщина

• Куба

• Північна Корея

• Китай – вимагає надлегалізації, за винятком провінцій Макао та Гонконгу, де потрібне постулювання.

• Франція

3. Багатомовне свідоцтво про народження видане на підставі Конвенції №. 16 Комісії міжнародного громадянського стану про видачу багатомовних виписок із документів громадянського стану, підписана у Відні 8 вересня 1976 року, звільняється від перекладу та легалізації (Форма A-CIEC).

4. У разі документів, виданих іншими державами, документ доведеться апостилювати чи суперлегалізувати.

Документи реєстрації актів громадянського стану румунських громадян, складені іноземною владою, мають доказову силу в Румунії, лише якщо вони внесені до румунських регістрів цивільного стану.

Громадяни Румунії повинні запросити транскрипцію цих документів протягом шести місяців після повернення до країни або отримання сертифікату з-за кордону.

Запит на роздрук свідоцтва про смерть можна подати до Місцевої громадської служби особистих записів (SPCLEP) або до мерії:

• З міста/комуни, де мешкав померлий;

• З міста/комуни, де проживає особа, яка реєструє заяву. У цьому випадку працівник РАГС, який реєструє заяву, зобов'язаний доручити перевірку останнього місця проживання померлого.

  ---

📌 Вам потрібні такі документи:

• Стандартна заява (яку можна отримати в ратуші/СПКЛЕП)

• оригінал свідоцтва про смерть, видану компетентними органами;

• переклад свідоцтва про смерть румунською мовою та легалізацію у нотаріуса (якщо переклад зроблено у нотаріуса за кордоном, він має бути апостильований або надлегалізований);

• свідоцтво про народження та свідоцтво про шлюб померлої особи, залежно від обставин;

• документи, що засвідчують особу померлої, заявника та уповноваженої особи, в межах строку дії та їх оригінали (посвідчення особи чи паспорт із місцем проживання за кордоном);

• у випадку, якщо померлий не проживав у Румунії, документ, який показує його останню адресу проживання в країні;

• у разі подання заяви за довіреністю, спеціальна довіреність в оригінальній формі , апостильована або суперлегалізована (для подання файлу транскрипції та отримання транскрибованого румунського свідоцтва про смерть) та легалізація (апостильована чи суперлегалізована), якщо вони зроблені у нотаріуса за кордоном;

• нотаріальна заява ( якщо вона подана за довіреністю ) від заявника про те, що він не запитував транскрипцію/реєстрацію свідоцтва (якщо заява зроблена за кордоном, вона має бути апостильована або суперлегалізована, перекладена та легалізована)).

⚠️ УВАГА!

Залежно від штату, де було видано свідоцтво про смерть, вам доведеться дотриматись деяких формальностей. Наприклад, вам може знадобитися надлегалізація документа (штамп за кордоном, зазвичай у Міністерстві закордонних справ цієї країни). Однак є винятки:

1. Документи, видані державами-членами ЄС, звільняються від апостилю чи інших формальностей легалізації.

2. Якщо переклад на румунську мову виконано уповноваженим перекладачем однієї з держав, з якою Румунія уклала договори/конвенції/угоди про юридичну допомогу, то документ більше не потребує надлегалізації/апостилювання.

Держави, з якими Румунія уклала такі угоди:

• Албанія

• Австрія

• Бельгія – на практиці може знадобитися апостиль

• Боснія і Герцеговина

• Хорватія

• Сербія

• Словенія

• Північна Македонія

• Чорногорія

• Болгарія – практично можна запросити апостилювання;

• Чеська Республіка

• Словацька Республіка

• Молдова

• Республіка Монголія

• Польща

• Російська Федерація

• Україна

• Угорщина

• Куба

• Північна Корея

• Китай – вимагає надлегалізації, за винятком провінцій Макао та Гонконгу, де потрібне апостилювання.

• Франція

3. Багатомовне свідоцтво про народження видане на підставі Конвенції №. 16 Комісії міжнародного громадянського стану про видачу багатомовних виписок із документів громадянського стану, підписана у Відні 8 вересня 1976 року, звільняється від перекладу та легалізації (Форма A-CIEC).

4. У разі документів, виданих іншими державами, документ доведеться апостилювати чи суперлегалізувати.

Ви можете подати заяву на отримання допомоги з оплати витрат на похорон, якщо ви потрапляєте до однієї з наступних категорій:

• ви один із подружжя, який пережив померлого;

• нащадок першого ступеня (син, дочка);

• батько;

• законний представник відповідної особи;

• довірчий керуючий;

• Ви є особою, яка несе витрати, спричинені смертю, за умови, що ви доведете, що ці витрати були понесені.

Допомога на випадок смерті також може бути запитана, якщо член родини застрахованого або пенсіонера помирає, і він не був застрахованим або пенсіонером у державній пенсійній системі на момент смерті. У таких випадках надається половина суми, яка виплачується у випадку смерті застрахованого або пенсіонера, а саме 3 784 леї у 2024 році.

Розмір допомоги з оплати витрат на похорон

Розмір допомоги з оплати витрат на похорон визначається щорічно Законом про бюджет соціального страхування і не може бути нижчим за розмір середньої брутто-зарплати.

Розмір допомоги з виплати витрат на похорон з 1 січня 2024 року встановлено у розмірі 7.576 леїв у разі смерті застрахованого чи пенсіонера.

Допомога з оплати витрат на похорон виплачується протягом 3 робочих днів з моменту подання заяви:

• Окружний пенсійний фонд у разі смерті пенсіонера чи застрахованої особи;

• Установа, яка розпоряджається бюджетом страхування від безробіття, у разі смерті безробітного відповідно до члена сім'ї.

Необхідними документами для надання допомоги з оплати витрат на похорон в залежності від обставин є:

• Заява на отримання допомоги з оплати витрат на похорон;

• свідоцтво про смерть (оригінал та копія);

• посвідчення особи заявника (оригінал та копія);

• документи громадянського стану заявника, що підтверджують ступінь спорідненості з померлим, або, залежно від обставин, документ, що засвідчує повноваження опікуна, піклувальника (оригінал та копія);

• доказ того, що заявник поніс витрати, спричинені смертю (оригінал та копія);

• якщо застосовно, медичний документ, виданий або завірений лікарем-експертом соціального страхування, що підтверджує хворобу, яка зробила його непрацездатним, та дату її початку, у разі недієздатної дитини віком від 18 років (оригінал);

• якщо застосовно, документ, який підтверджує, що на день смерті член сім'ї віком від 18 до 26 років відвідував форму навчання, організовану відповідно до закону (оригінал);

• якщо застосовно, документ, виданий роботодавцем, що підтверджує, що померла особа була застрахована на дату смерті відповідно виписаний з Загального реєстру працівників REVISAL.

Якщо померлий не був застрахований і не вийшов на пенсію на території Румунії, ви, як член сім'ї, застрахований або пенсіонер, можете отримати допомогу в оплаті витрат на похорон.

📌 Ви можете подати заяву на отримання допомоги з оплати витрат на похорон, якщо ви потрапляєте до однієї з наступних категорій:

• Один із подружжя;

• дитина ( незалежно від того, свій він, усиновлений, під опікою або доручений на виховання та навчання):

  • до 18 років;

  • у віці від 18 до 26 років, якщо продовжує навчання, до закінчення;

  • незалежно від віку, на утриманні батьків, якщо він став непрацездатним за станом здоров'я до досягнення 26-річного віку;

• батьки, бабусі та дідусі будь-якого з подружжя .

📌 Розмір допомоги з оплати витрат на похорон

Розмір допомоги з оплати витрат на похорон визначається щорічно Законом про бюджет соціального страхування і не може бути нижчим за розмір середньої брутто-зарплати.

Розмір допомоги з виплати витрат на похорон з 1 січня 2024 року встановлено у розмірі 7.576 леїв у разі смерті застрахованого чи пенсіонера.

📌 Допомога з оплати витрат на похорон виплачується протягом 3 робочих днів з моменту подання заяви:

• Окружний пенсійний фонд у разі смерті пенсіонера чи застрахованої особи;

• Установа, яка розпоряджається бюджетом страхування від безробіття, у разі смерті безробітного відповідно до члена сім'ї.

Починаючи з 1 вересня 2024 року, фізичні особи, які запитують допомогу на випадок смерті, зможуть отримувати виплату також через банківський переказ.

📌 Необхідними документами для надання допомоги з оплати витрат на похорон в залежності від обставин є:

• Заява на отримання допомоги з оплати витрат на похорон;

• свідоцтво про смерть (оригінал та копія);

• посвідчення особи заявника (оригінал та копія);

• документи громадянського стану заявника, що підтверджують ступінь спорідненості з померлим, або, залежно від обставин, документ, що засвідчує повноваження опікуна, піклувальника (оригінал та копія);

• доказ того, що заявник поніс витрати, спричинені смертю (оригінал та копія);

• якщо застосовно, медичний документ, виданий або завірений лікарем-експертом соціального страхування, що підтверджує хворобу, яка зробила його непрацездатним, та дату її початку, у разі недієздатної дитини віком від 18 років (оригінал);

• якщо застосовно, документ, який підтверджує, що на день смерті член сім'ї віком від 18 до 26 років відвідував форму навчання, організовану відповідно до закону (оригінал);

• Доказом того, що член сім'ї не був застрахований або вийшов на пенсію, є заявою особи, яка запитує допомогу з оплати витрат на похорон, залежно від обставин.

Якщо померлого не було застраховано і не був/була пенсіонером, а ви, як родич, не застраховані і не на пенсії, допомога на оплату похорону не виплачується.

Ця форма успадкування застосовується, коли померла людина залишила заповіт, яким вона визначила, кому дістанеться майно.

Особа, що залишає заповіт, має можливість обрати одного або кількох спадкоємців, які можуть бути або не бути родичами.

📌 Щоб вважатися дійсним, заповіт має бути складено в одній із таких форм:

1. Голографічний (власноручний) заповіт

Рукописний документ, датований та підписаний особою, яка бажає залишити спадщину. Хоча він має юридичну силу, у деяких випадках документ може бути легко оскаржений у суді та визнаний недійсним деякими спадкоємцями, які не задоволені його змістом.

2. Привілейований (нотаріальний) заповіт

Нотаріальний заповіт має більшу юридичну цінність, ніж голографічний, оскільки він полягає нотаріусом у присутності двох свідків та зберігається у нотаріальному архіві. Щоб документ мав юридичну силу, нотаріус забезпечить повну дієздатність особи, яка залишає спадщину, а також відсутність змісту заповіту елементів, що порушують закон.

⚠️ УВАГА!

Незалежно від того, чи залишив померлий заповіт чи ні, існує кілька категорій осіб, які за румунським законодавством не можуть бути виключені зі спадщини.

Таким чином, ці категорії захищені законом від усіх видів дій, які б позбавили їх права спадкування (наприклад, померлий позбавив вас спадщини або залишив спадщину іншим людям більшою мірою, ніж слід було б і т. д.). Вони називаються примусовими спадкоємцями і є:

• Нащадками померлого без обмеження ступеня рівності (діти, онуки дітей, правнуки дітей тощо);

• Подружжя померлого (якщо не помер раніше);

• Батьки померлого, якщо вони ще живі та дітей у померлого не було.

Якщо ви є примусовим спадкоємцем, ви маєте право, відповідно до закону, в обов’язковому порядку отримати половину частки, на яку ви мали б право відповідно до законного спадку. Застережена частина спадщини — це частина спадщини, на яку мають право примусові спадкоємці, навіть всупереч волі померлого.

Етапи наступності

КРОК 1 – Після смерті необхідно отримати повідомлення про відкриття процедури наслідування, яке видається органом РАГС за місцем проживання померлого, на підставі наступних документів:

• Форма заявки;

• Оригінал свідоцтва про смерть померлого, щодо якого успадковується;

• Довідка про податкову атестацію в оригіналі, видана на ім'я померлого Управлінням місцевих податків, що підтверджує відсутність заборгованості перед місцевим бюджетом;

• Свідоцтво про народження та, при необхідності, свідоцтво про шлюб для всіх спадкоємців, що супроводжується документами, що засвідчують особу;

• Правовстановлюючі документи на всі товари, що є предметом спадщини: документи купівлі-продажу, документи, що встановлюють право, протоколи, свідоцтва акціонерів, договори позики і т.д.;

• Заповіт.

 КРОК 2 - Сама процедура успадкування може проходити у нотаріуса , якщо всі спадкоємці згодні на поділ, що пропонується.

Успадкування у нотаріуса

Для оформлення спадщини ви можете вибрати будь-якого нотаріуса, який працює за місцем проживання померлого. У разі муніципалітету Бухареста ви можете вибрати будь-яку нотаріальну контору незалежно від сектора чи району проживання померлого.

 У нотаріуса вам знадобляться такі оригінали документів:

• Свідоцтво про смерть;

• Документи, що засвідчують особу всіх спадкоємців;

• Свідоцтва про народження та шлюб спадкоємців, якщо застосовно;

• Судові постанови або свідоцтва про розлучення спадкоємців, якщо це застосовується;

• Свідоцтво про народження і шлюб одного з подружжя, що пережив, свідоцтво про смерть чоловіка/жінки або вирок свідоцтва про розлучення, якщо застосовно;

• Свідоцтво про зміну адміністративного імені, якщо застосовується;

• Заяви про наступні опціони, якщо застосовно;

• Довіреність у посвідченій формі на осіб, уповноважених представляти спадкоємців при наслідуванні, якщо вони не можуть при цьому бути присутніми;

• Заповіт.

Крім того, необхідно принести документи на всі активи, що входять до складу спадщини – наприклад, договори купівлі-продажу, документи про реєстрацію, свідоцтво про податкову атестацію тощо.

Також при спадкуванні повинні бути присутніми два свідки, які не є членами сім'ї, які знали померлого і знають про його спадкоємців.

У ситуації, коли успадкування обговорюється у нотаріуса, спадкоємцям доведеться заплатити мито, яке розраховується залежно від вартості спадщини.

Спадкування в суді

Спадкування відбудеться у суді, якщо:

• Один або кілька спадкоємців не знайдено

• Спадкоємці не згодні із запропонованим розділом.

Якщо спадок буде оскаржений у суді, спадкоємцям доведеться заплатити гербовий збір у розмірі 3% вартості спадщини.

Незалежно від того, чи обговорюється спадок у суді чи у нотаріуса, щоб отримати активи, спадкоємцям доведеться заплатити низку зборів та податків, які будуть пропорційно поділені між усіма бенефіціарами.

Все майно зі спадщини, на яке немає заповіту, підлягає законному наслідуванню.

📌 Хто може бути спадкоємцем згідно із законом?

Спадкоємцями за законом можуть бути такі категорії осіб:

• Перший клас - діти померлого (біологічні чи усиновлені), онуки чи правнуки;

• Другий клас – батьки, брати та сестри та їхні нащадки;

• Третій клас – бабусі та дідусі чи прадіди;

• Четвертий клас – тітки, дядьки, двоюрідні брати або сестри бабусь та дідусів до четвертого ступеня спорідненості.

Нащадки померлого успадковують у порядку черги спадкоємців, до якої вони належать. Класи з меншими номерами позбавляють успадкування класи з вищими номерами. Наприклад, син померлого виключить зі спадщини своїх батьків та дядьків.

Якщо у померлого немає дітей – вони померли чи вирішили відмовитися від своїх прав – спадщина перейде до родичів із 2-го класу, і ця закономірність повторюється до досягнення 4-го класу.

Спадкоємці, які мають однаковий ступінь спорідненості, одержують рівні частки спадщини.

⚠️ УВАГА!

Чоловік або дружина померлого (якщо він не помер до нього), також звані один з подружжя, що пережили , відносяться до особливої категорії, яка завжди отримує частину спадщини, незалежно від того, до якого класу належать інші спадкоємці.

Закон захищає одного з подружжя, що пережив, дозволяючи йому/їй безкоштовно жити у власності, яку він/вона ділив із померлим, якщо у нього/її немає іншої нерухомості, куди можна було б переїхати. Право проживання припиняється при розподілі, але не раніше одного року з дня початку спадщини.

Якщо жоден із перелічених вище родичів не бажає вступати у володіння майном померлого, все майно передається тій комуні, місту чи муніципалітету, біля якого відповідне майно перебувало при відкритті спадщини.

Етапи наступності / (Як здійснюється наступність?)

КРОК 1 – Після смерті необхідно отримати повідомлення про відкриття процедури наслідування, яке видається органом РАГС за місцем проживання померлого, на підставі наступних документів:

• Форма заявки;

• Оригінал свідоцтва про смерть померлого, щодо якого успадковується;

• Довідка про податкову атестацію в оригіналі, видана на ім'я померлого Управлінням місцевих податків, що підтверджує відсутність заборгованості перед місцевим бюджетом;

• Свідоцтво про народження та, при необхідності, свідоцтво про шлюб для всіх спадкоємців, що супроводжується документами, що засвідчують особу;

• Правовстановлюючі документи на всі товари, що є предметом спадщини: документи купівлі-продажу, документи, що встановлюють право, протоколи, свідоцтва акціонерів, договори позики і т.д.;

• Заповіт, якщо така є.

КРОК 2 - Сама процедура успадкування може проходити у нотаріуса, якщо всі спадкоємці згодні на поділ, що пропонується.

Успадкування у нотаріуса

Для оформлення спадщини ви можете вибрати будь-якого нотаріуса, який працює за місцем проживання померлого. У разі муніципалітету Бухареста ви можете вибрати будь-яку нотаріальну контору незалежно від сектора проживання померлого.

У нотаріуса вам знадобляться такі оригінали документів:

• Свідоцтво про смерть;

• Документи, що засвідчують особу всіх спадкоємців;

• Свідоцтва про народження та шлюб спадкоємців, якщо застосовно;

• Судові постанови або свідоцтва про розлучення спадкоємців, якщо це застосовується;

• Свідоцтво про народження і шлюб людини, що пережила, свідоцтво про смерть людини або вирок або свідоцтво про розлучення, якщо застосовно;

• Свідоцтво про зміну адміністративного імені, якщо застосовується;

• Заяви про наступні опціони, якщо застосовно;

• Довіреність у посвідченій формі на осіб, уповноважених представляти спадкоємців при наслідуванні, якщо вони не можуть при цьому бути присутніми;

• Заповіт, якщо така є.

Крім того, необхідно принести документи на всі активи, що входять до складу спадщини – наприклад, договори купівлі-продажу, документи про реєстрацію, свідоцтво про податкову атестацію тощо.

Також при спадкуванні повинні бути присутніми два свідки, які не є членами сім'ї, які знали померлого і знають про його спадкоємців.

У ситуації, коли успадкування обговорюється у нотаріуса, спадкоємцям доведеться заплатити мито, яке розраховується залежно від вартості спадщини.

Спадкування в суді

Спадкування відбудеться у суді, якщо:

• Один або кілька спадкоємців не знайдено;

• Спадкоємці не згодні із запропонованим розділом.

Якщо спадок буде оскаржений у суді, спадкоємцям доведеться заплатити гербовий збір у розмірі 3% вартості спадщини.

Незалежно від того, чи обговорюється спадок у суді чи у нотаріуса, щоб отримати активи, спадкоємцям доведеться заплатити низку зборів та податків, які будуть пропорційно поділені між усіма бенефіціарами.

У Румунії у разі смерті особи, яка не має ні законних спадкоємців (чоловіка/жінки, дітей, онуків, батьків, братів і сестер), ні спадкоємців, встановлених за заповітом, майно, залишене померлим, належить до адміністративно-територіальної одиниці, в якій знаходиться майно померлого місцезнаходження померлого (місто, гміна, повіт).

📌 Яке право застосовується до спадщини?

У разі спадщини, залишеної іноземним громадянином, насамперед необхідно перевірити право, що застосовується в такій ситуації. Наприклад, у разі смерті громадянина Туреччини, який проживав у Румунії, необхідно уточнити, чи застосовуватиметься румунське чи турецьке законодавство.

Зазвичай румунське законодавство застосовується, якщо померлий проживав у Румунії або у разі успадкованих активів, що знаходяться на території країни. Існує також ймовірність того, що померлий обрав застосовне право і згадав його у заповіті. Існує також ймовірність того, що право, яке стосується спадщини, визначатиметься міжнародною конвенцією, стороною якої є румунська держава.

Щоб дізнатися, яке право можна застосувати в такому випадку, рекомендуємо звернутися до фахівця по спадку.

📌 Спадкування за заповітом

Особа, що залишає заповіт, має можливість обрати одного або кількох спадкоємців, які можуть бути або не бути родичами.

Щоб вважатися дійсним, заповіт має бути складено в одній із таких форм:

1. Голографічний (власноручний) заповіт

Рукописний документ, датований та підписаний особою, яка бажає залишити спадщину. Хоча документ має юридичну силу, у деяких випадках він може бути легко оскаржений у суді та визнаний недійсним деякими спадкоємцями, які не задоволені його змістом.

2. Привілейований (нотаріальний) заповіт

Нотаріальний заповіт має більшу юридичну цінність, ніж голографічний, оскільки він полягає нотаріусом у присутності двох свідків та зберігається у нотаріальному архіві. Щоб документ мав юридичну силу, нотаріус забезпечить повну дієздатність особи, яка залишає спадщину, а також відсутність змісту заповіту елементів, що порушують закон.

⚠️ УВАГА!

Незалежно від того, чи залишив померлий заповіт чи ні, існує кілька категорій осіб, які за румунським законодавством не можуть бути виключені зі спадщини.

Таким чином, ці категорії захищені законом від усіх видів дій, які б позбавили їх права спадкування (наприклад, померлий позбавив вас спадщини або залишив спадщину іншим людям більшою мірою, ніж слід було б і т. д.). Вони називаються примусовими спадкоємцями і є:

• Нащадками померлого без обмеження ступеня рівності (діти, онуки дітей, правнуки дітей тощо);

• Подружжя померлого (якщо не помер раніше);

• Батьки померлого, якщо вони ще живі та дітей у померлого не було.

Якщо ви є примусовим спадкоємцем, ви маєте право, відповідно до закону, в обов’язковому порядку отримати половину частки, на яку ви мали б право відповідно до законного спадку. Застережена частина спадщини — це частина спадщини, на яку мають право примусові спадкоємці, навіть всупереч волі померлого.

📌 Як успадковується, якщо застосовується румунське законодавство?

КРОК 1 – Після смерті необхідно отримати повідомлення про відкриття процедури наслідування, яке видається органом РАГС за місцем проживання померлого, на підставі наступних документів:

• Форма заявки;

• Оригінал свідоцтва про смерть померлого, щодо якого успадковується;

• Довідка про податкову атестацію в оригіналі, видана на ім'я померлого Управлінням місцевих податків, що підтверджує відсутність заборгованості перед місцевим бюджетом;

• Свідоцтво про народження та, при необхідності, свідоцтво про шлюб для всіх спадкоємців, що супроводжується документами, що засвідчують особу;

• Правовстановлюючі документи на всі товари, що є предметом спадщини: документи купівлі-продажу, документи, що встановлюють право, протоколи, свідоцтва акціонерів, договори позики і т.д.;

• Заповіт, якщо така є.

КРОК 2 - Сама процедура успадкування може проходити у нотаріуса, якщо всі спадкоємці згодні на поділ, що пропонується.

📌 Спадкоємність у нотаріальному порядку

Для оформлення спадщини ви можете вибрати будь-якого нотаріуса, який працює за місцем проживання померлого. У разі муніципалітету Бухареста ви можете вибрати будь-яку нотаріальну контору незалежно від сектора чи району проживання померлого.

У нотаріуса вам знадобляться такі оригінали документів:

• Свідоцтво про смерть;

• Документи, що засвідчують особу всіх спадкоємців;

• Свідоцтва про народження та шлюб спадкоємців, якщо застосовно;

• Судові постанови або свідоцтва про розлучення спадкоємців, якщо це застосовується;

• Свідоцтво про народження і шлюб подружжя, що пережив, свідоцтво про смерть одного з подружжя або вирок або свідоцтво про розлучення, якщо застосовно;

• Свідоцтво про зміну адміністративного імені, якщо застосовується;

• Заяви про наступні опціони, якщо застосовно;

• Довіреність у посвідченій формі на осіб, уповноважених представляти спадкоємців при наслідуванні, якщо вони не можуть при цьому бути присутніми;

• Заповіт, якщо така є.

Крім того, необхідно принести документи на всі активи, що входять до складу спадщини – наприклад, договори купівлі-продажу, документи про реєстрацію, свідоцтво про податкову атестацію тощо.

Також при спадкуванні повинні бути присутніми два свідки, які не є членами сім'ї, які знали померлого і знають про його спадкоємців.

У ситуації, коли успадкування обговорюється у нотаріуса, спадкоємцям доведеться заплатити мито, яке розраховується залежно від вартості спадщини.

📌 Спадкування в суді

Спадкування відбудеться у суді, якщо:

• Один або кілька спадкоємців не знайдено

• Спадкоємці не згодні із запропонованим розділом.

Якщо спадок буде оскаржений у суді, спадкоємцям доведеться заплатити гербовий збір у розмірі 3% вартості спадщини.

Незалежно від того, чи обговорюється спадок у суді чи у нотаріуса, щоб отримати активи, спадкоємцям доведеться заплатити низку зборів та податків, які будуть пропорційно поділені між усіма бенефіціарами.

📌 Яке право застосовується до спадщини?

У разі спадщини, залишеної іноземним громадянином, насамперед необхідно перевірити право, що застосовується в такій ситуації. Наприклад, у разі смерті громадянина Туреччини, який проживав у Румунії, необхідно уточнити, чи застосовуватиметься румунське чи турецьке законодавство.

Зазвичай румунське законодавство застосовується, якщо померлий проживав у Румунії або у разі успадкованих активів, що знаходяться на території країни. Існує також ймовірність того, що померлий обрав застосовне право і згадав його у заповіті. Існує також ймовірність того, що право, яке стосується спадщини, визначатиметься міжнародною конвенцією, стороною якої є румунська держава.

Щоб дізнатися, яке право можна застосувати в такому випадку, рекомендуємо звернутися до фахівця по спадку.

📌 Законне наслідування

Все майно зі спадщини, на яке немає заповіту, підлягає законному наслідуванню.

📌 Хто може бути спадкоємцем згідно із законом?

Спадкоємцями за законом можуть бути такі категорії осіб:

• Перший клас - діти померлого (біологічні чи усиновлені), онуки чи правнуки;

• Другий клас – Батьки, брати та сестри та їхні нащадки;

• Третій клас – Бабусі та дідусі чи прадіди;

• Четвертий клас – тітки, дядьки, двоюрідні брати або сестри бабусь та дідусів до четвертого ступеня спорідненості.

Нащадки померлого успадковують у порядку черги спадкоємців, до якої вони належать. Класи з меншими номерами позбавляють успадкування класи з вищими номерами. Наприклад, син померлого виключить зі спадщини своїх батьків та дядьків.

Якщо у померлого немає дітей – вони померли чи вирішили відмовитися від своїх прав – спадщина перейде до родичів із 2-го класу, і ця закономірність повторюється до досягнення 4-го класу.

Спадкоємці, які мають однаковий ступінь спорідненості, одержують рівні частки спадщини.

УВАГА!

Чоловік або дружина померлого (якщо він/вона не померли до нього/неї), також звані людиною, що пережила, відноситься до особливої категорії, яка завжди отримує частину спадщини, незалежно від того, до якого класу належать інші спадкоємці.

Закон захищає людину, що пережила, дозволяючи їй безкоштовно проживати у власності, яку вона поділяла з померлим, якщо у неї немає іншої нерухомості, куди можна було б переїхати. Право проживання припиняється при розподілі, але не раніше одного року з дня початку спадщини.

Якщо жоден із перелічених вище родичів не бажає вступати у володіння майном померлого, все майно передається тій комуні, місту чи муніципалітету, біля якого відповідне майно перебувало при відкритті спадщини.

📌 Етапи наступності

КРОК 1 – Після смерті необхідно отримати повідомлення про відкриття процедури наслідування, яке видається органом РАГС за місцем проживання померлого, на підставі наступних документів:

• Форма заявки;

• Оригінал свідоцтва про смерть померлого, щодо якого успадковується;

• Довідка про податкову атестацію в оригіналі, видана на ім'я померлого Управлінням місцевих податків, що підтверджує відсутність заборгованості перед місцевим бюджетом;

• Свідоцтво про народження та, при необхідності, свідоцтво про шлюб для всіх спадкоємців, що супроводжується документами, що засвідчують особу;

• Правовстановлюючі документи на всі товари, що є предметом спадщини: документи купівлі-продажу, документи, що встановлюють право, протоколи, свідоцтва акціонерів, договори позики і т.д.;

• Заповіт, якщо така є.

КРОК 2 - Сама процедура успадкування може проходити у нотаріуса, якщо всі спадкоємці згодні на поділ, що пропонується.

📌 Успадкування у нотаріуса

Для оформлення спадщини ви можете вибрати будь-якого нотаріуса, який працює за місцем проживання померлого. У разі муніципалітету Бухареста ви можете вибрати будь-яку нотаріальну контору незалежно від сектора проживання померлого.

У нотаріуса вам знадобляться такі оригінали документів:

• Свідоцтво про смерть;

• Документи, що засвідчують особу всіх спадкоємців;

• Свідоцтва про народження та шлюб спадкоємців, якщо застосовно;

• Судові постанови або свідоцтва про розлучення спадкоємців, якщо це застосовується;

• Свідоцтво про народження і шлюб подружжя, що пережив, свідоцтво про смерть чоловіка/жінки або вирок або свідоцтво про розлучення, якщо застосовно;

• Свідоцтво про зміну адміністративного імені, якщо застосовується;

• Заяви про наступні опціони, якщо застосовно;

• Довіреність у посвідченій формі на осіб, уповноважених представляти спадкоємців при наслідуванні, якщо вони не можуть при цьому бути присутніми;

• Заповіт, якщо така є.

Крім того, необхідно принести документи на всі активи, що входять до складу спадщини – наприклад, договори купівлі-продажу, документи про реєстрацію, свідоцтво про податкову атестацію тощо.

Також при спадкуванні повинні бути присутніми два свідки, які не є членами сім'ї, які знали померлого і знають про його спадкоємців.

У ситуації, коли успадкування обговорюється у нотаріуса, спадкоємцям доведеться заплатити мито, яке розраховується залежно від вартості спадщини.

📌 Спадкування в суді

Спадкування відбудеться у суді, якщо:

• Один або кілька спадкоємців не знайдено

• Спадкоємці не згодні із запропонованим розділом.

Якщо спадок буде оскаржений у суді, спадкоємцям доведеться заплатити гербовий збір у розмірі 3% вартості спадщини.

Незалежно від того, чи обговорюється спадок у суді чи у нотаріуса, щоб отримати активи, спадкоємцям доведеться заплатити низку зборів та податків, які будуть пропорційно поділені між усіма бенефіціарами.

Для замовлення похоронних послуг необхідно звернутися до адміністрації цвинтаря, на якому ви бажаєте поховати померлого.

Поховання померлого провадиться лише за наявності свідоцтва про смерть та свідоцтва про поховання, яке пред'являється адміністрації кладовища. Якщо у заявника про смерть свідоцтва про поховання відсутнє (воно було втрачено або знищено), орган РАГС на його вимогу видає дублікат.

📌 Адміністрація цвинтаря може також запитати такі документи:

• Акт передачі місця поховання (могили), де має бути похована особа;

• Документ, що засвідчує особу власника концесії на місце (могилу), де має бути похована особа;

• У деяких випадках, якщо ви хочете помістити померлого в каплицю, сертифікат про бальзамування, виданий коронером чи похоронним бюро, залежно від обставин.

Кожен має право на гідний похорон. При виборі місця поховання та організації похорону родичі померлого та особи, які надають ритуальні послуги, зобов'язані співпрацювати один з одним, враховувати волю, виражену за життя померлого.

Якщо за життя померлий не висловив свого бажання щодо похорону, місце та спосіб поховання визначаються особою, сім'єю або органом, який здійснює похорон.

Церемонія похорону може бути релігійною чи світською. Релігійне поховання відбувається з дотриманням канонів, місцевих звичаїв, традицій та правил відповідного культу. У разі світського похорону порядок проведення похоронної процесії визначають організатори.

У разі смерті людини, яка не має близьких родичів, важливо зазначити, що перед смертю людина має можливість скласти заповіт та вказати будь-яку особу, яка здійснюватиме похорон (наприклад, близького друга).

За відсутності такого акта обов'язок щодо організації похорону померлого покладається на мерію міста або комуни, на території якого було зареєстровано смерть.

Якщо громадянин Румунії помер за межами Румунії, смерть повинна бути зареєстрована у компетентних органах (ратуші) країни, де людина померла.

Смерть також можна зареєструвати в посольстві або консульстві Румунії в країні, де настала смерть, але це не обов'язково для можливості виконання репатріаційної послуги в Румунії.

Румунське свідоцтво про смерть може бути видане консульством Румунії на території країни, де сталася смерть. Для цього необхідно, щоб смерть була зареєстрована у посольстві чи консульстві. Тоді можна буде отримати румунське свідоцтво про смерть, вписавши акт до румунських реєстрів актів громадянського стану.

Для того, щоб репатріювати тіло померлого до Румунії, необхідно мати дозвіл консульської установи Румунії у відповідній країні, дозвіл органів охорони здоров’я, а також декларація про отримання від адміністрації кладовища, на якому відбувається поховання. В результаті запит на дозвіл перевезення труни з трупом у Румунії адресується членом сім'ї або представником похоронної компанії, яка здійснює транспортування до консульства, у консульській юрисдикції якої сталася смерть.

Похоронний транспорт повинен супроводжуватися паспортом моргу, що засвідчує, що померлий може бути репатрійований до країни походження.

Цю послугу можна запросити у консульстві або поштою.

Для того, щоб привезти померлих до Румунії, необхідно отримати дозвіл консульства Румунії у відповідній країні, дозвіл органів охорони здоров'я, а також заяву про отримання від адміністрації цвинтаря, де відбуватиметься поховання.

Якщо померлий був кремований у країні, де сталася смерть, для перевезення похоронної урни потрібні лише свідоцтво про смерть та свідоцтво про кремацію (дозвіл консульства не потрібен). Однак слід враховувати, що якщо урна буде похована в Румунії, а померлий мав румунське громадянство на момент смерті, сім’я повинна буде зареєструвати смерть у актах цивільного стану в Румунії шляхом перепису/реєстрації, та отримати еквівалентний сертифікат румунською мовою, який буде необхідний для відправлення похорону.

Кремація померлих здійснюється тільки на підставі свідоцтва про смерть, яке надається адміністрації крематорію. У свідоцтві повинно бути зазначено, що покійний може бути кремований.

Кремація може бути здійснена тільки в ліцензованому крематорії, і адміністрація крематорію зберігає копію свідоцтва про смерть.

Після складання актового запису про смерть працівник державної служби реєстрації актів цивільного стану видає декларанту свідоцтво про кремацію в одному примірнику. Якщо особа, яка померла, більше не має свідоцтва про кремацію (воно було втрачено або знищено), за його заявою працівник державної служби реєстрації актів цивільного стану видає дублікат.

Кремацію можна проводити лише в ліцензованому крематорії, і адміністрація крематорію зберігає копію свідоцтва про смерть.

Для кремації іноземця, який помер у Румунії, або у випадку іноземця, який помер в іншій країні та перевезеного до Румунії, необхідний дозвіл консульської установи в Румунії країни, громадянином якої був померлий. У разі його відсутності вам потрібен дозвіл компетентних органів за останнім місцем проживання померлого. Ви можете ознайомитись зі списком дипломатичних місій (посольств, консульств) Румунії тут .

Після оформлення свідоцтва про смерть працівник РАГС видає заявнику свідоцтво про кремацію тіла в одному примірнику. Якщо заявник про смерть більше не має свідоцтва про кремацію (вона була втрачена або знищена), на його вимогу орган РАГС видає дублікат.

Невідомі померлі не можуть бути кремовані.